Вродлива дівчина закутана у ковдру
Сидить на кухні з келихом вина.
Байдужий погляд дивиться у далі,
Вона сьогодні не залишиться одна.
Він буде поряд цей єдиний вечір.
Примара ж вранці зникне, як туман.
Розтанувши в проміннях сонця.
Вродливу дівчину із келихом вина
Він намагається затримати назавжди,
А дівчина лиш прагне забуття,
І ніжності... один єдиний вечір.
Прокинувшись уранці він побачить
Зім"яту постіль й каву на столі...
Примара ж зникла... під промінням сонця.