я так не люблю тишини,
в якій нема ТЕБЕ,
і хоч думками близько ти,
переконать себе
не можу, чи не хочу?..
що ніч ця не така страшна,
що я зігрітись зможу,
згадавши жар твого тепла
в безсонні одинокім ночі...
18.11.09
Оценка поэта: 5 Які палкі почуття Оксанко, це велике щастя кохати...
Бажаю, щоб частіше коханий був з тобою
Оксана П. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Оля. дійсно, я дуже вдячна Богу, що моє перше кохання стало єдиним і неповторним. моя сім"я - моє покликання і смисл життя. розумію, що "подружжя - міст, який потрібно щоденно відбудовувати, найкраще з обох боків водночас" (Уріч Бір). стараюсь це робити всіма силами душі. та якщо розлука навіть недовга, важко її переношу
18.11.2009 - 08:28
Оксана П. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00