Махнув крилом нам синій вітер,
Приторкнувсь легенько до броні...
В солдата був останній квітень,
В немилій - чужинській стороні.
Ти в безнадії ждала сина,
Звістка трикутна, та чорна мла...
Від горя згорбилась!.. Дитина!..
...біль!.. Ридає на краю села.
Так і жила в сумній покорі,
Навіть внуків доля не дала.
Його листи, як птахи хворі,
Вже так не дарують їй тепла.
І як згадає свого сина -
Все від болю схлипує душа,
Чому прийшла лиха часина?..
Знов вона в думки свої верта...