Я уже не відчуваю біль,
Тихе серце трохи відпочине.
Той палкий любові ніжний хміль,
Двері в душу криком не відчине.
Я тепер, як вітер без дощу-
Вільно так свободою накриюсь.
Може зрозумію і прощу,
Тільки як раніше не відкриюсь.
Загорнуся в прохолоду знов,
тільки вічне точно не забуду.
Говорило небо про любов,
І хотілося повірити у чудо.
А надворі зацвіла весна.
Тихе серце знову заспівало.
Може це лиш кадр із мого сна,
Там, де щастя мрію малювало.
