Я згадую ту першу мить,
Коли зустрів тебе я поглядом своїм!
Ти йшла так впевнено і гордо
Не дивлячись що було навкруги.
Тоді подумав: ще одна
Красива і мов скеля не приступна.
І ти пішла, а я забув про
Ту як сонця схід чудову
І незабутню мить життя,
Коли побачив тебе я!
Проходив час, спливали дні
І наче снилося мені, та ні
Ти справді тут передімною
І хочеться сказать тобі якою
Була нестерпною розлука
І скільки днів були як мука,
Але стою і розумію,
Що я не той про кого мрієш,
Про кого думаєш щоночі
Цілуєш,лиш закривши очі.
І все навколо пропадає
І кольори умить щезають.
Стою один я на краю,
Здається, зараз упаду,
Але лиш погляд твій один
В небо піднесе без крил,
А потім знову на землю спустить
І до кінця днів моє серце
живитись ним мусить.....
Гарний вірш!!!!!!
