Мені сьогодні посміхнулася зима,
Яка в холодну кригу закувала місто.
А я сиділа з чаєм край вікна
І з мрій й варення виліпила тісто.
Створила свій маленький ідеальний світ,
Де сонце посміхається бездонними очима
Й твоїм волоссям пахне кожен квіт,
А мрії виростають крильми за плечима.
Я збудувала нам хатину біля моря
І ми босоніж зустрічали там світанок.
Співала заздрість, посивівши з горя
Й весна приходила до нас на ганок.
Ми їй заварювали філіжанку кави
І розчинялись в кришталевому повітрі,
А потім падали росинками на трави
І розвівали попіл гордощів на вітрі.
Чужі думки сплітали у серпанок
Й встеляли ним на березі піски,
Шуміли хвилі сіллю кожен ранок
І заганяли страх кудись в кутки.
Ми обійнявшися, ловили зорі вечорами
Й загадували лиш одне бажання:
Щоб в світі справжньому під нашими дахами
Ми у зневірі не згубили це кохання.