. В співавторстві з Ninel
Згубила люстерко я колись в полі.
Дивилась у небо, чи то на сонце...
А в тому люстерку обличчя долі,
Якій приглянулось моє віконце...
Весною лелеки в небі летіли...
Я їх спитала, чи бачили долю.
" Летіли ми довго - крила зомліли,
А твоя згуба... ще ходить по полю.
Це той одинокий, сумний лелека,
Що пізно у вирій колись полетів...
Летів так важко, летів він здалека,
Щось краще напевне знайти він хотів."
Я в снах шукаю цю долю-люстерко
І мучать, тривожать вчорашнії сни...
У серці вже ніч, давно уже смерклось,
А її все немає... й нема... -
Журавлиної тої весни...