Кожного дня ви стоїте в переході в метро,
Дивитесь на людей, здогадуєтесь хто є хто.
Чи бідний, чи багатий,
Чи дасть копійку, вам би знати.
Ви всі одне на одного схожі,
Чекаєте людей, які вам допоможуть.
Протягуєте долоні навстріч,
Ще й промовляте жалісну річ.
В кожного з вас свої мотиви приходу сюди,
Мабуть, не змогли оминути біди.
Ви скажете в своє оправдання,
Таке життя, а не ви і ваші бажання.