Твоя любов вертає до життя, твої слова були неначе ліки. той спогад - ранішня роса застиг у пам'яті навіки. Твій дотик рук, тепло твоє п'янить, зіштовхує з дороги. колись, мабуть, таки зіб'є.. за дружби нашої пороги. 12.07.10р.
ID: 200559 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 12.07.2010 11:31:13 © дата внесення змiн: 12.07.2010 11:31:13 автор: Ксю...
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie