нашел листочки... когда-то в 2008 что ли был какой-то сумбурный платонизм. О чем есть в психоанализе=). И писать начал именно тогда стихи. Смешно. НЕ стоит тратить на это свое внимание - я так, для архива... С едкими замечаниями сегодняшнего меня =)
И на фотке - надеюсь можно разобрать... там песня в стиле отрицания =)
Винегрет вобщем, чистое графоманство =)
__________________________
-------------------------------------
Не розумію я себе
Коли побачив це обличчя
Я мабуть з глузду вже
Усе давно запізно
Я егоїстом був
Чи хотів ним стати
Але опісля її губ
Життя не розпочати
[дурак, ты уже живешь =)>
Що зі мною
Навіщо ці безглузді вагання?
Мабуть не треба їх.
Але вона незвичайна...
Якщо ж забути все
І почуття зв'язати
Чи допоможе це?
Навряд чи, що й казати
А може - сон це?
Вона така яких багато?
Чому ж тоді як сонце?
І ні з чим порівняти
[вот именно, не с чем сравнивать, выйди из дома для начала блин =)>
То може я такий
Дурний як і всі інші
Не можу собі сказати
Не розуміє вона вірші
[напротив куплета знак вопроса - я тогда был еще не уверен, но теперь знаю точно - как и все =)>
І як далі бути
Що ж тепер робити
Вона не зможе покохати
А я не зможу нікого любити
[ахаах вот так поворот ЫЫыыыы>
це факти, далі
тільки істерія мозку
що вона знає
мені від тоо нівроку
навіщо себе дурити
вона не зможе полюбити
залишається лише чекати
але я не буду благати
__________________________
-------------------------------------
Життя і смерть і все довкілля
В її очах я бачу знов
І вирватись із них не можу
Ця пісня про мою любов
[какая там уже по счету, амиго?>
Здається, жив безглуздо я
І не шукав мети у крилах
Але коли зустрів її
Ці дні немов секунди спливли
Не знаю я, навіщо жити
Коли її немає тут
Чи, може, іншу полюбити?
Та ні, це буле глухий кут
[чи тупий кіт=)>
Томущо завжди я чекаю
Її обличчя, рук і губ
Але без неї відчуваю -
Я просто як холодний труп
[переїв морозива, як зараз =)>
[дальше такой последний спонтанный куплет перетекающий в припев который нужно петь как сказано: "жестким гроулингом" гы)))>
[навеяно Amatory наверное =)>
І я знову відчуваю
Що я нічого не відчуваю
Коли її згадаю - ніколи не побачу
Любов - звичайне таке слово
Воно не виражає стану мого
Це так чи нетак?
Не знаю
Її образ тільки
Відчуваю
Виразити це
Неможливо
Це як сподівання
На диво
Що??? Що тепер робити
Як???
Як можливо любити???
Це!!!
Це не так просто
Ти думаєш я вигадую
Жартую??? Може кепкую
Сам себе не чую
Для мене все було в житті пил
але знайшов алмаз
Коли підняв подих затамував
Він зник і згас як помах крил
[обведено последние строки и написано - ускорение>
[стрелочка и надпись - "нарастающие барабаны" перед куплетом )))))>
припев
Загасіть мене
Заберіть мене
Це страждання жах
Все одно мине
["постоянный припев", после - "дополнение">
Як колись давно
Я зустрів її
Далі загубив
Тепер на самоті
[под чертой>
І тепер я сам
В голові бедлам
Почуття таке
Незнайоме вам
__________________________
-------------------------------------
а ниже наверно один из самых первых текстов песен для ВМС (тогда еще SummerFM)
кажется этот текст даже старее чем Такое Утро...
Ты видишь людей
ты видишь их жизнь
их рана - судьба
не может зажить
и сам ты опять
жуешь этот день
не в силах сорвать
серости тень
серости тень
серости тень
Чуэш мене?
допомога одна
рятуй себе сам
не скажу яким чином
але все можливо!
No its impossible thing!
All right
i am a *** hampman
thats right
eat and cut this life again
i can
What did you say about me?!!
Мда... з вами тут треба поповнювати свій тлумачний словник... Далеко не кожний в розмовній, буденній мові вживає шось типу: платонизм, мораль, монополіст... Профі в сфері почуттів
Quadro.Tony відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хех ніхто не млже бути профі в цій сфері ніколи. а ті хто так думають - займаються самооманою)