Це світ який складаєтся з відсутності відсутності...це світ в той момент коли він зародився...це світ існування якого заперечело своє існування...це світ який існував рівно вічність миті...це світ в якому не було нічого,навіть самого нічого там не було...клаптик землі...стіна на ньому...і за стіною проклятий сидить...сидить частина сліпого провидця...за стіною він ховаєтся...за зруйнованою стіною...він розуміє кінець,але не розуміє своєї причини...та остання вмераюча частина його стараєтся відновити те,що було...великий прекрасний світ...але тільки чорна діра...по атомам засмоктує цю відсудність...вічність....свідомість...проклятість...саму себе...його....Долю...Час...стіну...землю...вона і є тою відсутності відсутності...тою силою яка сама себе знищує...вона є її кульмінацією...вона не поверне нічого,але і не забере...цей світ завмер у вічності одного моменту...