Безглуздо хворіти тим в що не віриш
Не вірю у тебе, в любов, в поцілунки
Хворобу цю термометром не зміриш
Я й досі бережу всі твої подарунки
Казала "кохаю" і віру втрачав я
Бо знову брехала і зрадила знову.
Вірив тобі, і все пробачав я,
І знову почав я забуту розмову.
Забрала у мене життя й море часу
Та серце своє усе ж зміг забрати.
Для мене ти значила надто багато
Щоб зараз тебе тут проклинати.
Коли ти пішла, то з цим я змирився
Пробачив, забув і не обернувся.
Для тебе у серце вхід вже закрився
Я серце забрав і більш не вернусь я.
Весело!!!! Що правда, мені з ним тяжко спілкуватись, бо через нього я не можу нормально зустрічатись з його другом. Та я все розумію - чоловіча дружба, та на цьому ж життя не построїш!?
Mellani відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та не хвилюйся все буде... мене он за півтора року до кінця не вибачив але принаймі вже не злиться коли з кимось зустрічаюсь... а хлопець всеодно вибере рано чи пізно дівчину..
Я цю історію відчула, через те, що я опинялася на місці дівчини із вашого вірша, але я і цей хлопець залишились друзями....Я просто кохаю його найкращого друга...
Mellani відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну в мене майже так само вийшло.. і ми теж друзі...
Що правда, мені з ним тяжко спілкуватись, бо через нього я не можу нормально зустрічатись з його другом. Та я все розумію - чоловіча дружба, та на цьому ж життя не построїш!? 
