на землю тихенько спустилася ніч.
ніхто не бажає блукати.
а в тому вікні, де ледь свічка горить-
співа колисковую мати.
"спи тихо, спокійно, дитятко моє,
я буду тебе вберігати..."
цілує із ніжністю чадо своє,
життя вона ладна віддати.
любов'ю накрила своє немовля,
закутала в свОї обійми,
до серця прижала своє дитинча-
нізАщо! ніхто не відІйме!
над кожним із нас схилялася мати,
з дитяти очей не спускала,
їй вистачить зараз навіть подяки,
за те, що ночей недоспала.