В майбутнє я ступаю несміливо
І кожен подих сповнений страху,
І повернутися я знаю неможливо,
І знаю ,що мостів вже не зведу.
Я намагатимусь у часі ,що чекає,
Поменше в день робити помилок,
І лише Бог мені допомогає
Не напоротись на брехні кілок.
Цей люд ,цей світ усе -завада
Він проти нас стоїть на смерть,
І все це лиш оманлива принада,
Яка солодким димом туманить.
Майбутнє- це сипучії піски,
Затягнуть і не встигнеш озернутись,
І зможуть тобі лиш допомогти
Душі людської янголівські пута.
І ти не бійся в них заплутатись сильніше,
Якщо лиш правдою керується рука,
Не піде обертом буденна голова
Як не від болю істинного каяття.
Бо пустка не спроможна заболіти
А зло не здатне побіліти
Таке суворе є життя,
Таке ж суворе й майбуття.
