Минали роки і згорали бажанння,
І кроку не стишував впевнений час.
Хтось вигадав дивне поняття - "кохання"
Та ще й загубив на Землі, серед нас.
Хтось вигадав щастя, падіння і злети,
Букети троянд і вогні вечорами...
Хай сходяться різні шляхи і планети,
Аби лише звади не стали між вами.
Хай гаснуть думки і ламається воля,
Ховається гордість за відчаю грати,
Карбується в серці поняття - "нас двоє",
Якщо ти живеш - значить будеш кохати.
Якщо на шляху раптом стануть бар'єри,
І світ вимагатиме врешті розплати,
Згадаєш не рідних, чужих чи кар'єру,
Згадаєш - мені пощастило кохати.
́