Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Колос надії: Біля обеліску - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Колос надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не дивлячись ні на що, часто у людей кам'яна душа та гниле серце
Колос надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нажаль мрачно від того, що наше покоління не вміє цінити життя а біль завжди коли бачиш ветиранів, які не можуть втримати свої сльози
Колос надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, згідна, ця тема завжди була і буде актуальною!!!
А.Б.В.Гість, 06.03.2012 - 14:24
На цвинтарі не чути голосів,Стоять безмовні обеліски. Для мертвих вже не треба слів... І почесті їм не потрібні. Єдиний спомин -- обеліск... Можливо, й імені не видно.... То вічний докір тим катам, Кому потрібна кров його невинна! Хто здатен втішити цей прах?... Тут людський розум не поможе. Бог воскресить із смерті всіх, Щоб йти по вічності дорозі! Дії 24:15 "До того ж я, так само як і вони, покладаю надію на Бога, що буде воскресіння праведних і неправедних." Колос надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли ти поряд обеліска, поруч плачуть матері,жінки,сестри,які чекали своїх дітей, чоловіків і братів. Тоді серце крається ножем і здається в той момент вже не потрібно слів... |
|
|