Смерть примружено зирить на нього здивованим лисом. Марьяна Высоцкая.
Марьяна Высоцкая. Перевод Сашка Дерманского
...
Він приходить до неї, несміло стає край сараю.
Смерть примружено зирить на нього здивованим лисом.
- Можна я поживу трохи в тебе, чи то пак повмираю?
- Ну, повмирай, тільки ж повністю не помрися.
Зрозумій, я не проти, я б охоче тебе, без мороки.
Я ж бездушна, безжальна, нечула скловата.
Та у мене є план. В нім прописані строки.
І тобі, відповідно до строків, іще ранувато.
Вір не вір, а живуть вони як годиться.
Не сказати, що хтось сам від себе втікає.
Він тягає їй мертву воду з криниці,
Вона в пекельнім вогні йому хліб випікає.
Смерть, прибувши з відрядження, зітхне нерадо:
- Прикипіла до тебе, хоч не довго, наче, знайомі.
Ще побачимось, друже, хильнемо, правда…
Та збирайся, тебе там витягнули із коми.
..
