Телефонний дзвінок перериває мої роздуми про сенс буття. Знімаю трубку:
- Алло?
- Привіт. Це я.
- Як ти?
- Погано. Дуже погано.
- Щось трапилось?
- Так!! Уяви собі!! Його більше нема!!
- Розумію. Що ти зараз робиш?
- Стою на балконі.
- Збираєшся стрибати вниз?
- Не знаю. Можливо. Ще не знаю... Поки що...
І після короткої паузи:
- Приїжджай до мене...
- Ні. Вибач, я на роботі.
- Кинь!! Плювати на неї!! Можливо ти Його заміниш!! Приїжджай!!
- Ні. Моя робота щоб допомагати людям...
- Плювати на них усіх!! Ти хочеш моєї смерті??...
Натискаю кнопку на столі. З'являється Женя, киває мені "Адресу визначено", я показую пальцем на вулицю, він киває, кричить комусь в коридорі "Виїжджаємо!!" і виходить. Повертаюсь до розмови.
- ... суїциду?? Так?? Ти цього хочеш?? - чую в трубці.
- Ні, чекай. Все не так погано...
Короткий істеричний сміх...
- Не так?? Звісно, що не так!! Все ще гірше... Все просто жахливо!! Тобі це хотілось сказати? Так?
- Ні. Чекай!!
- Що чекати? Стою на балконі на стільчику... Що чекати? Навіщо? Є сенс?
- Так, є. Все зміниться...
- Справді? Ти так вважаєш?? Невже??
- Звичайно...
- Все, я стрибаю!!
- Стій!! А як до цього віднесуться твої друзі?
- Хто? Друзі?? Ніяк!! Їх нема!! Вони зникли разом з Ним!! Всі!! Всі до одного... Жоден не залишився...
- Зрозумій! Це не вихід!!
- Справді? А що вихід?? Що?
- Такі проблеми не лише в тебе...
- Та плювати на інших!! На всіх до одного!! Мені нема що втрачати...
- Чекай!! Стій!!
- ... дякую за розмову... Пробач, якщо щось було не так... Хм, я навіть не знаю як тебе звати...
- Володимир.
- Класно... Я - Саша... І я зараз стрибну з балкону... Прямо зараз.
- Ні!! Чекай!!
- Бувай... Пробач...
- Стій!!
Шум вітру в трубці, хлопок, голос "Спіймали!!" і радісний голос Жені:
- Ми встигли! Все чудово.
- Добре.
Кладу трубку. Подумати тільки... Це вже шостий абонент за годину...
А чому дивуватись? Це гаряча лінія. Для критичних ситуацій.
Звісно, відсутність Інтернету в суспільстві, яке практично виховане і вирощене на ньому - це катастрофа.
Знову телефонний дзвінок. Прокашлююсь, знімаю трубку:
- Алло?
William Mirovich відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
головне - експромт... і довелось писати одне і те ж 2 рази... перший раз там було слово, яке цензура заблокувала разом з іншим текстом... довелось писати знову, з пам'яті...
