Чомусь не спалося мені,
Я вийшов з хати, сів на ганку.
Вслухаюсь в звуки весняні,
Не буду спати до світанку…
Сюркоче пісня цвіркуна,
Він кличе так свою цвіркунку.
На серці в нього теж весна,
Він, мабуть, прагне поцілунку.
Нахабні жаби в озерці
Вчинили ґвалт на всю округу,
Так роздувають міхурці,
Що ледь не лопнуть від натуги.
На липі славний соловей
Співає щось своїй коханій,
З його схвильованих грудей
Привіт лунає полум"яний.
На небі синьому зірки
Комусь підморгують лукаво,
Галантний місяць залюбки
Їм усміхається ласкаво.
Почувся десь дівочий сміх,
Дівчата з хлопцями співали.
Радійте, юні, це не гріх, -
Аби себе ви шанували.
Чаклує звідниця-весна,
Кохання вміла чарівниця.
Всіх зачаровує вона,
Кому вночі чомусь не спиться.
До ранку слухав цей концерт,
Поки на сході запалало.
Земля звершила круговерть
І в небі Сонце засіяло.
Вітайте Сонце – джерело
Всього живого на планеті.
Життя і смерть, добро і зло –
Це вічна тема для поетів.
11.07.2011.
На природу кличе. 
Немає до чого причепитися, як ви хотіли. 
