Довжина смуг у кожного своя...
Скільки часу чекати ніхто не знає... Це, як сніг на голову з ясного неба...
Мрії здійснюются... Потрібно лише вірити в це... Якби ми знали коли, то не цікаво було б жити...
Щоб було з чого побудувати, тобі потрібен матеріал... Покищо в тебе є мрії, стереотипи, ілюзорні ідеали, і розбите серце на додачу, яке гоїтся... Цьому сприяє час... але реально це не помітно... Особисто на заживлення мого пішло більше року... року депресій, спогадів, переживань, докорів, і скажу тобі впевнено, і відверто... Воно загоїлось, залишився лише один більший по своїх розмірах поміж усіх інших рубець, бо серце мені вже розбивали неодноразово, навіть не усвідомлюючи цього, тому сьогодні з кожним разом відкриватися незнайомій людині все ваще, але я це роблю, як ти бачиш... не опускаю руки не зважаючи ні на що...
Критерії відбору ми встановлюємо самі, у когось планка завишена, у когось занижена... Ми самі на підсвідомому рівні вирішуємо, чи зустрічатися нам з цією людиною, чи ні, а далі чекаємо взаємності (з себе пишу)
Ми народженні для любові, а життя без любові, це не життя - Це безглузде існування в жорстокому світі...©
Невизначеність штовхає нас на пошуки, і не дає нам спокою...
Кожен особливий по-своєму, і лише розуміюча в цьому людина (твоя половинка) може помітити твою особисту особливість...
Коли ти самотній, тобі щось бракує, але друзі це не замінять... Тому ти мимоволі шукаєш...
Коханий буде з задоволенням нести тебе на руках... і йому буде байдуже, хочеш ти цього, чи ні він це буде робити, бо любить...
©
ID:
272985
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.08.2011 02:42:21
© дата внесення змiн: 07.11.2011 02:23:08
автор: alex86
Вкажіть причину вашої скарги
|
