Я п’ядь за п’яддю відступаю,
Позиції здаю свої,
Та в тім поразки не вбачаю,
Бо ти – в мені, а я – в тобі.
Тепер, куди не кину оком,
Я відчуваю скрізь тебе:
В берізках, що стікають соком,
В машині, що везе мене,
В халаті затишного крою,
В якім сидиш ти по ночах,
Мене тримаючи рукою,
Душевний відганяєш страх.
І так до вічного спокою
Зійдемо разом із життя:
Ти будеш поряд, ти – зі мною,
І вже не страшно – в забуття.
Я п’ядь за п’ядь відступаю,
Ти п’ядь за п’яддю віддаєш.
Я мовчки все тобі прощаю,
Ти ніжно щастя бережеш.
