Психічний розлад на переламі Нічного шляху
Знімаєш шапку й щомога сунеш в далекий ящик
В твою труну тобою ж вбиті іржаві цвяхи
І покаяння не переборе цікаве: нащо?
________________
Природний потяг – замкнути душу й сховатись в кожух
Промити вени і повикручувать хвилясті мізки
Забути те, що потрібно і що ти зможеш
І в актреванші всупереч себе пробігти різко
Примарний безлад і жвавий сумнів в ночі оковах
Прикрасив цвинтар блідно-червоним струмком покути…
Уже не варто каміння зносить в німих альковах
Це не поможе гріхи вчорашні навік забути
чогось нагадало атмосферу ЛЬвівських скульптур на Личаківському..тиша..грандіозна шовкова тиша
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ооо, я була там влітку цього року! мені там сподобалося до оніміння! я ходила зачарована і повністю охоплена тією атмосферою... навіть біля деяких могих не могла стримати слів. обов'язково приїду в Львів ще, і на Личаківське особливо
