Розкажи, хто придумав шлюзи,
Хто у сни відкриває двері,
Хто машини пускає юзом,
Хто малює зірки на стелі,
Хто вдягає вуста в кайдани,
Хто вітри запускає в душі,
Хто і робить, і гоїть рани
У повітрі, в воді, на суші.
Розкажи, як ходив у небо,
Розкажи, як кричали зорі,
Коли місяць упав на землю,
Коли стали тіла прозорі,
Коли страху зовсім не стало,
І під нами розтала цегла,
Піднялася трава зів’яла,
І росою запахли стегна...
Десять раз ми вклонились в ноги,
Пресвятим куполам Андрія,
А кохання дароване Богом
Убивали неначе змія ...
Гарно! Але... "у повітрі,воді,на суші". Замість "кричали",мабуть,/Ваше право/- "волали". І причому тут "цегла і стегна"? Може краще:"розтала крига" і "і любов проростала тихо". Вибачте!
Ірина Шинкарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00