Божевільна!Збожеволіла давно…
Чи,то вчора?Чи сьогодні?
Вже не знаю - Всеодно!
Не дивисЯ мені В очі.
Не дивися,я ж сліпа!
Божевільна відпусти!
Бо втрачаю розум я…
У мені живеш,і знаєш,
Що досягнеш ти мети!
Божевільна!Схаменися!
Я не можу більше йти!
Ти ж в мені,як та отрута-
Гусне кров,а я жива.
Божевілна!В серці мому-
Брудний осад та іржа.
Ріжу,плачу і зникаю,
Та від тебе не втечеш!
Божевільна!Все тікаю…
І хоч знаю-доженеш!
З тих очей все л’ються ріки,
А ти з розуму зійшла!
Все регочеш і смієшся,
Коли в відчаї душа.
Я б зректись тебе хотіла,
Та не можу-Ти свята!
Ти в мені,як злісна сила…
Іще мить,і я не я.
Ти усім їм,як та кістка,
В горлі поперек стоїш.
Божевільна й незрівнянна!
Їхня заздрість,їхня злість.
Божевільна й неповторна!
Здатна втративши-знайти…
Ти не бачив ЇЇ душу?
Як не бачив-не суди!
2010 р.
