Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Омельченко: Підсумки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ molfar, 26.01.2012 - 00:48
Оце майже кожний Ваш твыр заставляє задуматись, викликає цілий рій асоціацій, спогадів, міркувань.
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як приємно, коли мій вірш викликає у читача такі емоції! Та Вам за це хочеться дарувати квіти! Дякую!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надю, ти ще мало пар модельного взуття на життєвій ріллі стоптала, молода ще, то ж ще встигай! Щасти!
Оксана Пронюк, 15.01.2012 - 23:20
Ну що тут сказати - так воно є!А заримовано цю правду мистецько!!! Та й ми такі були - а такими ще не хочемо бути... Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно: всі такими були, думали: ой, сорок(п'ятдесят), ой, він (вона) - вже старі! Мій чоловік якось прийшов з роботи, і розповідає про колегу: уявляєш, вона мене "дядя Юра" назвала! Так дитині ж 20 років, а тобі - 40 з гаком! Дякую, Світанку-Оксанко!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тетянко, дякую, заходьте ще, буду рада!
Мазур Наталя, 15.01.2012 - 21:46
То ж не дарма є приказка така народна - якби цей розум та ті роки.... А тепер і до нас хтось каже "тітко", хоча їм, молодим, і не зрозуміти, що "тітці" лише трішки за п"ятдесят... Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, а таки ж правда, що для двадцятирічних - сорокарічний, природно, виглядає "дядьком". То, якщо чесно, я, як автор, думаю: правильно, що й не вийшла ота ЛГ за старого. Просто коли життя її побило, і надії, покладені на однолітків, виявилися марними, отоді вона й згадала колишнє - як можливу казку... Але ще не відомо, як би вона тоді себе почувала.Дякую, Наталочко, що завітала! Зустрінемось ще на "Натхненні"!
Леся Геник, 15.01.2012 - 21:19
Істина... Мабуть... Бо треба пережити, запечатати в собі, проаналізувати... і тоді зрозуміти, що... жити хочеться в будь-якому віці!
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесенько! А й справді, розуміння певного віку приходить лиш тоді, коли сам того віку досягнеш.
Лариса Омельченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Приємно мені, коли Вам - приємно!
|
|
|