Ми донори душ
з великим стажем,
можливо пустота
про нас щось більше розкаже...
Там за туманами
вічними й сірими,
ходить хтось вслід за оманами,
вітром розвіяним
збирає в довгий,
бувало невдалий путь
моя душа...
далеку й неопізнану суть.
А я без власті,
й деякий час без сили волі
плутаючи масті,
підкоряюся карточній долі..
Що випаде-те і граю,
наївну роль закриваючи на все очі,
та десь далеко у душі я знаю,
все зщезне з настанням глибокої ночі..
Я хочу бути..десь далеко..
Там неможливо вмерти й народитися
ввібравши декілька фізичних тіл,
і часто прийшовши туди,
я починаю губитися
в складних перехрестях світів.
Ми донори душ
з великим стажем,
можливо пустота
про нас щось більше розкаже...
