Наші душі плутаються
Нічними коридорами
Країни, яка застрягла
У своїх лабіринтах
На мапі у центрі Європи.
І вже років 20 вилазить з "руїни".
Мені не потрібні її декламації
Про нац.свідомість та свободу.
Та про те що її серце
Не розділено на дві частки свідомо.
Та й коктелі відчаю робити
Тут ні до чого.
Поки небо виблускує світло
Через сонце та зорі.
Наші голоси та кроки
Наврядчи почують
На телебаченні
Та в кабінетах широких.
Тому давай й надалі
Блукати містами довгими
У пошуках один одного.
