Два старца спорили, о вечном и о Боге…
И соглашались - Все же Бог один!
Кому ж молиться? Что на смертном ложе
Читать? Коран? А может быть Псалтырь?
А может почитать святого Будду?
Иль к Перуну вернуться сквозь века?
Какая сила управляет миром?
Карать и миловать, способна, чья рука?
Их спор мудрец услышал седовласый,
Постигший, истину заветную времен…
- В одном вы правы, Бог один на свете,
Ко всем, по-разному приходит, правда, он…
Живет он в сердце каждого из нас,
В душе всегда находит он приют…
И многим абсолютно безразлично,
Как нашего Спасителя зовут.
А значит - Абсолютно все равно…
Кому молиться, где, когда и как…
Заходишь в церковь – поклонись святому…
В мечети на колени просто стань…
В Буддистском храме почитай законы,
Той веры, в дом которой ты пришел…
И ты везде увидеть сможешь Бога…
Тебя везде, всегда услышит Он…
Задумались два старца, но поверить…
Словам мудрейшего, конечно, не смогли…
Навечно - многое людей разъединяет…
И это горе - матушки Земли…
14.03.12
Дуже спiрне питання ви пiдняли, воно точно из ряду риторичних. Як сказав один iндiйський мислитель:"Лiнiї між релігіями не доходять до неба". Віримо ми ВСІ в бога, у вище добро, в те, що може вказати нам вірний шлях, підтримати. І абсолютно всеодно як називати бога в молитві, головне, щоб вона була щира і йшла прямісінько з сердця! Прекрасний твір, чудові думки!!!!!
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бог навіть не в мечеті, церкві чи костьолі, Він повинен жити в серці людини...Хіба має значення, яка в людини віра? Аби людина дійсно Людиною була, здатною поспівчувати, зрозуміти, допомогти іншому, а не думати лише тільки про свою шкуру.
А ще я чула думку, що в кожної людини з часом в душі формується порожнеча, яку може заповнити лише віра. А яка саме, це вже інше питання.
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, за підтримку моїх поглядів в такому вжливому питанні. Не всі ці погляди розділяють...