Коварний принц на звичному коні Спалив свічу ще юної душі. І, хоч усе це розумів, Нічого, все одно, він не змінив. Він повернуть хотів кохану – Єдину жінку, що колись любив, та впав на землю й мов дитя заплакав, Боротись далі не схотів…
ID: 329315 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 10.04.2012 19:28:19 © дата внесення змiн: 28.07.2012 15:00:39 автор: warfare
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie