Я все ж прощаю, все одно прощаю,
Хоч посмутнію на одну печаль.
І в теплий спомин давнього розмаю
Не допущу крижиночку страждань.
Все зрозуміло, як ніхто – відчую,
Хоча збіднію на одну весну
І радісний промінчик подарую,
На перехресті поглядів – всміхнусь.
І не осуджу, і не докоряю,
Хоч постарію на одну журбу…
Я все ж чекаю, все одно – чекаю
І кожну мить до тебе йду і йду.