До ліжка прикутий Неначе до скелі, Ніким не забутий Дивлюсь я на стелю І там наче бачу Червоні жарини Що світять навдвчу, Яскраво, невпинно. Аж, раптом, мов дірка І стеля смугаста... Там десь моя зірка, яка може впасти.
ID: 332850 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 24.04.2012 18:32:14 © дата внесення змiн: 19.06.2012 11:59:18 автор: НИ ШИЧВЕЛ
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie