ми з"їдаємо безліч солодких днів...
Сонце щоранку зіп"явшись на пальці, зазирає у сонний світ.
Ранок.... Ми, як завжди, вдягаємо звичний настрій, а дехто не зовсім справжнє обличчя.
День..... Спека і холод крокують поряд.
Вечір... Ми знову на десерт мали солодкий день.
Ніч.... Поклавши біля себе непотрібний настрій і справжнє обличчя, лягаємо спати.
Лише через відчинену кватирку, несміливо, зіп'явшись на пальці, дивиться на нас скульптура ночі.
