В думках у мене рідне село,
Я мріями лину до нього.
Снігами давно замело
Дитинство моє босоноге.
Часто згадується рідна хата,
Як біжу я до мами завзято,
Як радію я разом із нею,
Як ділюся усмішкою своєю.
Часто згадується старий наш двір,
Як в дитинстві у ньому ми грались.
Роки швидко минали, та повір
Ми завжди його пам’ятали.
Вже ніколи не вернеш назад
Ті пустощі веселі на ганку,
Старий яблуневий наш сад
Й пісні, що лунали до ранку.
