Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: В саду мого дитинства… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі,Наталочко,за цю теплу,чарівну картину-ніби з рідного городця мого дитинства!
Олена Іськова-Миклащук, 06.07.2012 - 21:33
Вчора прочитала з телефону. і тільки "наклацала" свій захват, як пропав інтернет. Суперово! Обираю
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що вірш Вам сподобався! Дякую щиро! Сьогодні перечитала кілька Ваших віршів-пишите чудово!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро,Селено! Рада візиту!
Валя Савелюк, 06.07.2012 - 13:05
геніально! на кожному рядочку і на слові кожнім... а фінал!.. -- он вона -- щира і така проста, як саме життя істинне просте, любов до Роду свОго, до бАтьківщини і до БатьківщИни своєї.. прекрасно і неповторно, любий Одуванчику! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Валю,Ваша думка завжди цінна для мене! Дякую сердечно за світло Вашої душі!
molfar, 05.07.2012 - 22:33
Намолена територія Любові - найкраще місце спочинку. Мольфар тут уважно вдивлявся в обличчя дерев.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди рада мудрому Мольфарові! Дякую сердечно за тепло Ваших слів!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Славо,за такий чудовий коментар!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви змушуєте мене ніяковіти... Дякую за теплу підтримку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Володю! Рада твоєму візиту!
Салтан Николай, 05.07.2012 - 18:20
Мені здається, що якби я дивився цю всю красу на фотографії чи навіть вживу, я не зміг би охопити всієї краси, що Ви описали в вірші....надзвичайно наповнений...клас
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надзвичайно приємно читати такий позитивний і теплий відгук! Дякую сердечно!
Валентина Ланевич, 05.07.2012 - 14:33
"І на долівці дідового раюПоміж своїх вербою проросту." чарівна казка, що сягає найпотаємніших глибин Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валечко,Дякую за такі прекрасні і трепетні слова!
Віктор Фінковський, 05.07.2012 - 13:56
В саду мого дитинства, мов у лісі,Крислаті віти густо заплелись, І на дощами вибіленій стрісі Гніздечко звили бузьки, як колись. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Вікторе! Радію,що заходите в гості!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ластівко! Світ нашого дитинства,і справді,чарівний.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олю! Рада,що цей вірш торкнувся Вашого серця!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,дякую сердечно за таку щиру підтримку! Ваша думка завжди важлива для мене.
Дощ, 05.07.2012 - 12:38
Як славно, коли є на землі така місцина, куди хочеться повернутися, можливо і назавжди...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда,пане Дощ.У кожного з нас повинна бути така місцина-святиня роду,з якої починається наше коріння. Дякую щиро за розуміння! Отримала Вашу чудову збірочку,щиро вдячна!
|
|
|