Я не вмію жити без тебе,
Я вже так звикла до твоїх рук.
Я вже навчилась любити небо,
Я не вмію терпіти мук…
Я не вмію жити не для тебе,
Я не вмію не для тебе співати.
Я не знаю, що мені треба,
Я не вмію про когось писати…
Без тебе не знаю як іти…
Без тебе не знаю як любити…
Без тебе не знаю як пройти…
Без тебе не знаю, як дальше жити…
Навіть серед тисячі людей
Я пізнати голос твій зумію!
Від одного твого погляду очей,
Я просто млію…
Нехай твої слова живими стануть.
Я збережу у серці кожен звук.
Любити я тебе не перестану!
Лиш тільки б відчувати дотик рук…