Львів. Ти як обгортка від цукерки.
Вночі ти світишся, блистиш.
Дощем вкриваєш будинків верхи.
По вуличках пройтись маниш.
А я вже вдома, останній поверх.
На кухні чайник закипів.
То поїзд чути, то розмови
Вже не тверезих юнаків.
Львів. Ти як обгортка від цукерки.
Люблю тебе, та більш люблю
Ті шоколадні спогади дитинства,
Що в собі несу й бережу.́́