Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Колобок (пародія для дорослих) - ВІРШ

logo
Лілія Ніколаєнко: Колобок (пародія для дорослих) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Колобок (пародія для дорослих)

Жили собі дід з бабою. Старі вже були, та дітей не мали. Подумала одного разу баба, тай каже дідові:

– Давай-но діду випечемо колобка, тай буде нам за сина. Ми вже старі, а так хоч якась відрада буде…

Дід погодився. Пішла баба в комору, нашкрябала борошна зі сміттям, замісила тісто і поставила в піч пектися. За якихось пів години Колобок був готовий. Він радісно вискочив із печі  і вмостився на столі перед дідом.

– Ви мене з’їсте? – спитав Колобок.

– Що ти, синку! – сказав дід. – Ми будемо любити тебе, як рідну дитину. В нас же крім тебе нікого нема!

Зрадів Колобок, весело застрибав по хаті, а старенькі не могли налюбуватися ним. Все крутилися біля нього та вертілися. І їстоньки йому підносили, і питоньки, і від дому наказували далеко не йти…

Та недовго баба з дідом тішилися своїм вихованцем. Дуже швидко Колобок почав не слухатися, бешкетувати. Кожного вечора закочувався в хату брудний і в реп’яхах, баба довго оббирала його і читала нотації, як треба себе поводити.

А одного разу взяв і взагалі втік з дому. Як покотився кудись рано, так і немає. Пройшов день, пройшов другий, третій – нема… Баба плаче, дід курить, а син все не вертається.

А Колобок тим часом котився собі лісом, радіючи своїй свободі. Аж тут зустрівся йому Заєць.

– Ти хто такий? – спитав він Колобка.

– Я – Колобок. Я від баби втік, я від діда втік, і від тебе втечу!

– Постривай! – сказав Заєць. – В мене є капуста! І… трава. Розділиш зі мною компанію?

– А чому б і ні? Так би й зразу сказав!

Сіли вони із Зайцем на пеньок, Заєць закрутив капусту, посиділи-покурили, тай Колобок далі покотився – веселий такий, аж підспівує.
Аж раптом повзе йому на зустріч Їжак, а на колючках виноград везе.

– Ти хто такий? – питає він.

– Я – Колобок! Я від баби втік, і від діда втік, і від тебе втечу!

– Е ні, чекай! – сказав Їжак. – Не тікай – у мене виноград є. Правда, прикис трохи на сонці, але це нічого… Покуштуєш зі мною?

– О, то так би й зразу сказав! – радісно вигукнув Колобок!

Сіли з Їжаком під деревом, наїлися того винограду, аж в очах їм потемніло.

– Ну все, бувай! – крикнув він до Їжака. – Мені пора!

Котиться вже такий веселий, аж підстрибує. Аж тут йому на зустріч Лисиця іде. Модна така, в червоному намисті і лакованих чобітках.

– А ти ще хто такий? – питає вона Колобка.

– Я – Колобок! Я від баби втік, від діда втік, із Їжаком пив, із Зайцем курив! А ти хто така?

– Я – лисиця! Подобаєшся ти мені, Колобок! А пішли-но, я тебе познайомлю із своїм братаном Вовком.

– Із задоволенням! З цього треба було починати!

Отож-бо і повела Лисиця Колобка на берег лісної річки, де під великим, штучно вирощеним грибом, відпочивав місцевий авторитет – Вовк. А тим часом бобри і ондатри ловили рибу і готували йому обід – він цю річку орендував.

– Я бачу, у нас гості, – сказав хазяїн. – Я – Вовк. Живу сито і ні на кого не зважаю.

– А я – Колобок! – гордо вигукнув гість – Я від батьків втік, із Зайцем курив, із Їжаком пив, і з Вами вип’ю!

– Оце мені подобається. – відповів Вовк. – А давай!

Всілися вони троє біля річки, наїлися риби, закусили виноградом, запили медком і закурили капустою.

– Ну все, – каже Колобок! – буду я котитися далі!

– Далі не можна! – сказали в один голос Лисиця з Вовком. – То уже заборонена територія. Там живе сам цар лісу – Лев! Навіть ми йдемо туди, лише заздалегідь записавшись у секретарші-ворони.

– А мені байдуже! – викрикнув Колобок! Я його не боюся!

Тай покотився далі…

Котився-котився, аж поки не закотився у велику лісову печеру. Дивиться, аж там сидить товстий секретар Ведмідь.

– Ти хто будеш, приблудо? – спитав він.

– Я – Колобок! Ха-ха! Я від батьків утік, курив, пив, із Вовком дружив! Я прийшов, щоб побачити самого Лева!

– Лев занятий, – буркнув Ведмідь.

– Чекай! – придумав Колобок. – У мене тут щось було…

А на нього і справді, поки котився, то начіплялося трохи жолудів, горішків, грибів і корінців.

– Ось бери! – дав Ведмедю він.

– Гаразд! – сказав той, недовго сумніваючись. – Проходь!

Не пам’ятаючи себе від щастя, залетів Колобок у царський кабінет. Там сидів Лев на обтягнутому хутром троні і тримав у лапі кубок із справжнім виноградним вином.

– Я Колобок! Я Колобок! Від баби втік, від діда втік, я із Зайцем курив, із Вовком пив, і з Вами вип’ю!!! - кричав чимдуж малий і підстрибнув так високо, що вже був мало не шубовснув у царську чашу… І тут Лев, не сказавши ні слова, розкрив свою здоровенну пащу і… проковтнув Колобка… Смачно порухавши щелепами, він запив його міцним вином, і, позіхнувши, зручно відкинувся на троні…

ID:  354185
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 31.07.2012 13:49:10
© дата внесення змiн: 31.07.2012 19:49:00
автор: Лілія Ніколаєнко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1638)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Леся Геник, 31.07.2012 - 19:09
Всьому таки є межа...)))
А кахочка - й справді на новий лад! friends give_rose 16
 
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю! apple give_rose
 
Наталя Данилюк, 31.07.2012 - 18:28
biggrin Гарна казочка на новий лад! 12 Ось до чого призводять неслухняність і чваньковитість. girl_sigh 19 21 icon_flower
 
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж! Дякую, Наталю! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: