Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: Стогін яблук - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Маргарита Шеверногая (Каменева), 28.04.2013 - 15:54
Нехай тато з Богом спочиває...А вірш - шедевр! Уклінно дякую! Тетяна Горобець (MERSEDES), 21.09.2012 - 13:52
Наталю!!! вічна пам*ять вашому татові!!! Нехай спочиває з миром... Мій тато трагічно загинув двадцять дев*ять років назад і я знаю як боляче, коли втрачаєш дорогу людину!!! Вірш - присвята думаю прозвучить на небесах і тато буде гордитися своєю донькою!!!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Таню, за щирі слова підтримки!Світла пам"ять тим, хто відійшов у вічність! Патара, 06.09.2012 - 15:24
Мене сьогодні ціліський день серце тисне і Ваш вірш ще добавив... Я плачу не дочитуючи такі твори... Мого татка немає уже на цій землі (30 вересня буде 7 років). Дуже Вам співчуваю, бо знаю як це боляче...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за співчуття, Патарочко!Тепер ви розумієте, чому так зреагувала на "гупання яблук" Перепрошую ще раз... Світла пам"ять нашим батькам, що відійшли у вічність. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, пане Євгене!Слова друзів завжди підтримують людину! євген уткін, 26.08.2012 - 23:18
Спогади, спогади куди тільки вони нас не повертають. Ваш спога відгукнувся болем і у моїй пам"яті.Тату! Ти уже не зайдеш в хату. Твій прихисток тут поміж хрестів. Тату! Хочеться сказать багато Тільки, я, не знаходжу слів. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все так, пане Євгене, все так... Скоро от буде сорок днів, як не стало батька... Зеновій Винничук, 07.08.2012 - 21:44
...Тихо він відійшов, залишивши земні свої справи...Усю ніч з глухим стогоном падали яблука в трави... Щиро співчуваю Вам, Наталю. Батькові Вашому світла пам"ять і Царство Небесне, нехай спочиває з Богом після трудів земних. Інна Серьогіна, 07.08.2012 - 21:41
Наталочко, щиро співчуваю вашому родинному горю Нехай земля буде пухом, а яблуня і твої вірші негаснучою пам"яттю про тата.
Олександр Пахнющий, 07.08.2012 - 14:19
Ссылка - глюк движка сайта. Проверил.Не уверен, что это можно назвать публицистикой, ей-Богу. Не уверен даже, что можно назвать рифмованной прозой. Стихотворной (поэтической) новеллой - да, безусловно, но "прозой" - нет. На "поэмоновеллу" работают форма вообще и размер - отчасти, просто - они это позволяют. Действительно, не стоит заморачиваться. Относительно формы: чётко выдержаны разбивка сюжета на две части (в каждом шестистишии) и итог - в двух последних строчках. Из-за этого остаётся ощущение "протяжённости" картинки (неважно, во времени или в пространстве), что позволяет объединить ощущения первой и второй частей сравнения, прописанного в сюжете (этим приёмом пользовались Довженко в "Зачарованной Десне" и Гончар в ранних новеллах - реже). Безумно рад, что такая форма продуктивно работает и помогает сделать главное - ДОНЕСТИ, ВЫСКАЗАТЬСЯ (полно, честно, искренне). Отцу, наверное, понравилось бы. Я так думаю. Во всяком случае, любовь отца и к отцу здесь - чистая, не фальшивая, от Бога, это - настоящие стихи, могущие жить без автора, как народная, (фолклорная) вещь - достойная память отцу. Что ещё надо? То-то! Прим-я: в слове "сушенi" надо бы поставить (обозначить) ударение на последней гласной и в слове "щепи" - на первой; далее, "сушеня" - западноподольская лексическая единица, в восточноподольской речи последняя глассная не смягчает "н" - "сушина" (тоже с ударением на последнем); "папiрка" и "белый налив" на Подолье часто действительно одно и то же, однако это - разные сорта, отличающиеся вкусом: Папировка (папирка) - сладкая, белый налив - нет, его мякоть более зерниская и "рассыпчатая", что ли... Наверное, в примечании лучше указать после запятой, что так на Подолье часто называют Белый налив (вместо утвердительного: "белый налив"). Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... попасти "в обране" до Самого Олександра Пахнющого... Знаєте, Саша, коли ще живий був батька, Бог спонукав мене написати вірш "Довічним Ангелам Неба" http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349568 Коли я читала його, мама плакала, а тато мужньо кусав губу. Він дуже пишався дочкою... На похороні мама попросила прочитати для людей цей вірш... Де тільки сили взялися дочитати до кінця... А на дев"ять днів уже вірш "Стогін яблук" читала біля могили... Плакали... Щодо віршу: Дослухалася до ваших зауважень. Сердечно дякую за змістовне пояснення та підтримку. Ольга Медуниця, 06.08.2012 - 22:49
Прийміть глибокі щирі співчуття.Царство Небесне Вашому татусеві. Хай земелька йому буде пухом. Хай з Богом спочиває. Тримайтеся, пані Наталю. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Олю!Моє "мляве" перебування на сайті пояснюється станом "відсторонення від світу". Не можу зосередитися. Думки плутаються. Стараюся триматися... Lana P., 06.08.2012 - 20:22
Мої щирі співчуття Вам, пані Наталю...болюча втрата батьків...а Ваш чудовий вірш татова душа відчує і зрадіє за свою доню Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано!Тато радів за мене і пишався моїми досягненнями. Мабуть тому мені так зараз його не вистачає Олександр ПЕЧОРА, 06.08.2012 - 10:52
...сумує яблуня і стогне світла пам"ять...ГЛИБОКО ВАМ СПІВЧУВАЮ Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Олександре, за щирі слова співчуття.
|
|
|