Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Сумую… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зеновій Винничук, 15.08.2012 - 22:26
світлий сум, спокійний... Образи сильні:Над вічністю день похиливсь...Браво! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.08.2012 - 21:15
ЛЕСЮ, ТВІЙ ХОРОШИЙ ВІРШ СПОНУКАВ МЕНЕ НАПИСАТИ СВІЙ ВАРІАНТ...МОЖЛИВО ТОБІ СПОДОБАЄТЬСЯ ЦЕЙ НАПІВ ПЛАГІАТ... Осінь мантрує, вертається з прощ, Холод проймає - на вулиці дощ... Куриться ладаном неба блакить, блискає, міниться і гуркотить... Даль замережана - дим і туман, Осінь смакує на лузі кальян... Жухлий гербарій нездійснених мрій Трепетно й ніжно під серцем зігрій, І на канву візерунком клади, Радість кохання врятуй від біди! Неба засмучена хмарами вись Знову засяє сонцем колись! Наталя Данилюк, 14.08.2012 - 21:07
Ах,як гарно! Такий прекрасний,витончений і ніжний смуток твій... То, певно, вже осінь мантрує - З далеких вертається прощ...- Крилата (Любов Пікас), 14.08.2012 - 20:33
Дуже гарно!Не Схожа поезія Ваша (вже вкотре помічаю)з поезією Лесі Українки - не в тому, що повторюєтесь, у ВАс - своя, але така ж достойна.
|
|
|