Закрию очі, заткну вуха,
Буду сидіти і чекати.
Краще нап’юсь горілки з горя,
Піду пригод собі шукати.
Та ж то фігня – ось так от днями
Сидіти, скиглити, ревіти.
Краще ходитиму я п’яна,
Чому ж такому не радіти?
Піду я в ліс, побачу зайця,
І почеплю свій плащ на гілку.
Ось так інтелігентно-п’яно
Зустріну свою першу білку.
А що ж , коханий, не дивуйся.
Тебе любила, все терпіла.
А твоя зрада – гарний привід,
Щоб я щодня в куточку пила.
Мені так добре, я щаслива,
А ти назад не повертайся.
Випий за мене склянку пива,
Але, будь ласка, не спивайся.
