Так у світі вже ведеться
Кожен з нас за чимсь женеться.
І плететься павутиння
З дня у день, з хвилин в години.
Думаєм лишень про себе
Нам чужих проблем не треба.
В нас проблеми виникають -
Інші їх не помічають.
Починаємо бурчати
На усе й всіх ображатись,
І міняєм як запаску
Вранці ще одіту маску.
Оглядаючись навколо -
Ми не впізнаєм нікого.
В наших силах все змінити -
Взяти і почати жити.
А якщо вже все дістало
Йду я до своєї мами.
Вона всміхнеться ласкаво
Й скаже: "Доню, хочеш кави?"
"...наши жизненные разочарования нередко вызваны именно тем, что в тот или иной момент люди, которым мы верили, неожиданно сбрасывают маску, показывая свое истинное лицо."
(П.Артемьев)
Даринка Цікава відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А як на мене, то кінцівка дуже гарна. Хто як не мама завжди дасть мудру пораду не звертати уваги на дрібниці, і просто скаже: "хочеш кави..."
Даринка Цікава відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так.Ви знаєте, Октябриночко, якщо мені стає погано, або якісь негаразди, мама завжди підтримає.Нікому нічиї проблеми не потрібні, а мама переймається ними більше ніж я. Дякую за підтримку!
треба бути більш співчутливими до людей. Не втрачаймо надії... 
