Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: А я не вмію, Янголе, без Вас… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ведмежатко, 16.12.2012 - 20:09
Я просто в шоці. Вибухові знахідки у кожнісінькому рядку! І все це разом надривно, щиро і беззахисно - про тих, без кого ми не годні перейти життя... Сподіваюся, ВІН Вас чує - так, як мій мене...
Нелогічна а*, 25.11.2012 - 00:24
це просто неймовірно...!!! читала з насолодою))) які слова) як вміло ви творите словом) дякую Вам за цей прекрасний вірш!!!
Олекса Терен, 24.11.2012 - 17:22
Які слова, - які слова, - джерела,А з полотна зійде осанна осяйна, Ми вміємо , усі щось разом вміємо, Щоб по одинці не щезали ті слова. Федик Юрій Михайлович, 24.11.2012 - 07:47
дискусія з Вами була одним з чиників що породили наступні рядки...Майбутнє твориш ти сьогодні, Таким, яким його напишеш, Вершин досягнеш чи безодні, Чи вчують голос твій у тиші. Чи згинеш у роках безслідно , Стежина заросте травою, І все що написав ти плідно, Стане нікчемною золою. Вирішуй сам ким хочеш стати, Просто писати чи творити, Душею небо розірвати, І серцем темряву спалити. Майбутнє твориш ти сьогодні, Його з руки годуєш словом, Щоб душі, спраглі та голодні, Не позабули рідну мову. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо наша бесіда послужила натхненням до цих чудових рядків, щиро рада! Бажаю, щоб жоден не ставав золою, а світлими краплями живці на струнах усміхненого сонця вічності))))Дякую Вам... Федик Юрій Михайлович, 24.11.2012 - 07:44
доброго часу доби. я здається зрозумів.. як виникло слово - низникомий -- це інтерпретація слова "незгладимий"..
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо чесно, я не досліджувала це слово прискіпливо)))) Просто припало воно мені до душі)))) Ранкової кави?
Федик Юрій Михайлович, 24.11.2012 - 00:12
пробачте що наше спілкування відбувається на очах Ваших читачів. я себе теж до них відношу. я теж за свободу у можливості самовираження. але просто вважаю що кожній мові є всі інструменти для словесного вираження, без особливої потреби створювати нові слова. деякі мають право на існування такі як сіроткане. бо це мистецькі форми. але незникомий. це вже забагато . мова це не стерпить
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Певно, нитка рації у Ваших словах таки є, п. Юрію... Та все ж, на мою думку, варто не забувати про те, що мова - це живий організм, у котрому відбуваються процеси відмирання і оновлення, доповнення і вдосконалення, а також і створення нового. І поки ці процеси є, доти Мова й жива! Коли ж буде поставлено останню крапку, вона стане історією... Та я більш, аніж впевнена, що якщо це і станеться, то зовсім нескоро)Дякую Вам, що болієте за рідну Мову і щиро поважаю Вашу думку! Федик Юрій Михайлович, 23.11.2012 - 23:46
вірш гарний. тема супер. і вибачте за те що напишу дальше.розумію неологізм " сіроткане". розумію неологізм " серпаний", а от пробачте неологізм "низникомий" не можу .. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, п.Юрію, та Ви справжній нелюбитель неологізмів! Роблю висновок, прочитавши Ваш останній твір...)Щодо слова "незникомий", то вперше з ним зустрілася в поезії Адель Станіславської і припало мені те слово до душі... А значення - такий, що не зникає) Думаю, то очевидно... Та рада, що взагальному Вам мій вірш сподобався, а за неологізми вибачайте... Кожному своє... Та ба, чи прагне кожен творитель бути вічністю? Не знаю... Дякую,що завітали і зичу Вам щонайщирішого натхнення! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Певно, особисто Тобі набагато ближче друге... Не знаю, Ярославе... Мені воно звучить віршем, тільки віршем)))) Дякую! Лілія Ніколаєнко, 23.11.2012 - 13:30
"Ви ж не зійдете з того полотна,Де миготять поранені сузір’я." Лесю, де ти щоразу береш такі гарні вірші? Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, там, де й Ти, Лілечко... Дякую! She said: gray..., 23.11.2012 - 12:35
..просто немає слів. Та вони і зайві. Дуже сильний твір, що підтверджують і відгуки інших читачів. Я вітаю Вас, Лесю.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Михайле! Рада Вам! І приємність коментаря - неймовірна) Заходьте...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оксаночко... Приємно бути новою в доброму розумінні і щирому сприйнятті... Дякую красненько!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Романе, за похвалу! І взагалі - щира дяка за щирість!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Веніаміне... Рада Вам!
Патара, 23.11.2012 - 08:35
Ті очі сиві полонили ЖІНКУ,Від надлишку кохання, ледь жива... Любовні барви геть усіх відтінків Вона так вправно вбрала у слова!!! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша влучність у долоньці слова зачаровує...Дякую, Патарочко! Вразлива, 23.11.2012 - 08:29
Лесю! Знімаю капелюха і буду мерзнути всю зиму,як влучно зауважила Патарачка,я умліваю від захоплення і не одну вже днину. Браво!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, Дануточко! Такі приємні Ваші слова... Але капелюха вдягайте, не хочу, щоб Ви мерзли, краще посміхайтесь - усмішка Вам дуже до лиця!
|
|
|