Це простір мій,де згублені слова,
Я не цікавлюсь тим що знаєш.
Нема різниці хто є я,
Різниця є коли ти відпускаєш.
Чекаєш щось і стримані слова
Боїшся не спіймати.
Ти відбиваєш все і прояви життя,
Від мене їх ховаєш.
Що ти бажаєш,роз'єднавши це,
Чому ховаєш очі.
Ти випиваєш з мого серце все,
Для кого всі ті ночі.
Чому спокійна ти,
Коли мовчання забирає.
І потопає все життя моє,
У тому що зникає.
Кому страждати,зраджені слова,
Нащо вдавати знову.
І ставши тим,чого більше нема,
Не скажемо нікому.