Я безперервно вдихатиму тебе до втрати свідомості
Їсти місячне сяйво під снігом - більше не хочеться
Залишки твоїх образів в памяті вилизую до млості
Крихти щастя в очах і в руці наточені ножиці
Безліч пристрастних снів і холодних мрійливо-наївних ночей
Найболючіше, коли закінчується без початку
Чи була частково настільки ж бажана, чи лиш панацея?
Від минулого... Я твої слова читала, як мантри