Люди жалюгідні істоти. Ми вбиваємо, порушуємо дані нами обіцянки, продаємо все(як в духовному, так і в матеріальному плані), зраджуємо, ненавидимо... список безкінечний.
Інколи дивно: як такі примітивні істоти могли побудувати такі високі істини, такі високі почуття. І з такою легкістю ми топчемо їх руйнуємо і відроджуємо.
Цей бурхливий і водночас такий прекрасний і жалюгідний процес ми називаємо нашим життям.
Дякуючи нам, саме нам, країною правлять 3.14дари. Тому що ми мовчали, і зараз мовчим. Чому, невже нам є що втрачати?
Життя втрачати? Невтратиш життя що з того? Одного разу ціж бандити повз яких ти проходив мимо, коли вони вбивали іншого, захочуть забрати твоє життя. І повз тебе буде йти вже такий самий байдужий, як і ти.
А ти все будеш мовчати, терпіти. Будеш чекати нового голодомору, коли вже захочеться аж кричати, таких будуть мільйони, але незможеш...
Дякуючи нам помирає природа, щоб задовольнити свої потреби, ми вбиваємо, а потім просто викидаємо. Вбиваємо не з потреби, а з жадібності. Навіщо сонце коли є дорожчий газ? Щодня пустелі ростуть і ростуть. Помирає море, озера стають болотами. Виріжуть ще один парк, щоб побудувати котеджне містечко. Ще одне озеро стане підприємницьким, і купатися доведеться раз рік в Криму чи ще десь, якщо на березі нестане надто багато вілл.
Звідки в одних мільйони? Хто дозволив їм красти? Ми... А кому вже щось говорити, коли до тебе приходять мордовороти, щоб обставити все, як грабіж чи самогубство.
Ми будемо думать, мріять про високе поки його в нас незаберуть. В кого ми тоді перетворимось? В безжальних вбивць, бомжів...
Хто допоможе стати на ноги? Допоможіть... собі...
Дякуючи нам світ крутиться...
Але довколо кого?
Люди прекрасні,добрі,люблячі,відчайдушні і здаатні породжувати нове життя та давати світові часточку себе,а той хто вбив - це вже не людина, той хто вбиває чи нищить свій народ,хто плює й принижує однокровців- це не люди,це навіть не людська плоть,це навіть не бездушність,це згусток зіпсутого шматка м*яса,котре існує наче мікроб, життям це точно не назвеш.
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вбити можна ненароком, а потім живеш все життя як примара. Ми називаємо всіх вбивць нелюдами, щоб невірити, що ми на таке здатні. З описом цих людей згоден це цілком передає їхню сутність, але якщо цих нелюдів почати вбивати, то мимоволі станеш таким же нелюдом, як і вони. Лише так інколи і можна захиститись від них- стати їм подібним, ліпшим чи гіршим, але подібним.
"Трус мясник и храбрий воин,
Два близнеци со скотобоин"
З В. Блейка
я думаю справа не в масонах. Їхні плани не подіють на того хто слухає рок-н-ролл і живе посміхаючись ворогам в лице. А масони зовсім скучні люди і з ними невесело.
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
