«Нас почекає яскраве життя,
Нас почекають криваві стежки…»
Стало між ними обвітрене «Я».
Скоро осиплються щирі дужки.
Знаки раптовості спалять кураж,
Зникне, розлючених, стомлений сміх.
Скільки ламали самотній вітраж,
Стільки калічили живності стріх.
Їх почекає розмірений страх,
Нас зажадає миттєвий поклон.
Скоро закінчимо радість невдах…
Вже зачиняється серденько-клон…
--------------------------------------------
Всі Ви гадали, що буде прогрес?
Вам же не видно із власних небес…
