Квіти зі шкіри.
Мертві з живого,
Перетвореного на мертве,
Що хоче здаватися живим.
Підміна понять.
Штучна краса.
Живе убиваємо,
З мертвого творимо живе.
Потім милуємось…
Так і ми.
Вбиваємо кохання.
З мертвих уламків
Намагаємось зліпити
Живе почуття.
І не знаємо, де правда,
Де живе, де мертве.
Любимо небіжчиків,
А живих убиваємо
Своєю нелюбов’ю.
Пробач мені…
Я знаю, що сама винна.
Випробовуючи твою терплячість,
Розколюю твоє кохання,
По шматочку відрізаю,
Розминаю між пальцями,
Куштую і випльовую…
Без твого кохання
Перетворююсь на квітку.
Але не на живу -
Ніжну і духмяну…
Я квітка з висохлої шкіри,
Тверда і зашкарубла,
Зовнішньо нібито гарна,
Але мертва…
