1 куплет:
Скільки пишется пісень,
що вже й і незлічити
та наступає день,
коли надходять в душу миті.
Про батька написати,
ажде як багато реперів читає
та про батька зачитати,
рідко хто згадає...
А батько для сімї стараєтся
не легка праця на заводі,
замучений в домівку поваертаєтся
переживає. Не веселий ходить.
А я малим все прошу,
машини різні пістолети
а він купляв що може,
різні диски та касети.
Усе що очі захотіли
нерозумів як берутся гроші,
а руки батькові пітніли,
щоб не були діти босі.
Заробить та сімєю їдемо скуплятись,
усе лиш нам,
собі не купить батько,
хоч уже й не має сам...
А щедрість цю потрібно цінувати,
колись мяча хотів
хотів як інші всі ганяти,
набити кучу всім голів.
А батько скільки не питав
мовляв бери який захочеш,
а я від щастя аж сіяв
головне дитини щастя а не гроші.
Приспів:
Рідний ти мій батьку,
ти навчив нас жити.
Рідний ти мій батьку,
ти навчив на Богові служити.
Рідний ти мій батьку,
у пісні ці подяку я складаю
рідний ти мій батьку...
Твої уроки памятаю.
2 куплет:
Замучений у дім заходив,
часто біля мого ліжка засинав
казки читати час знаходив,
такі цікаві я відразу засинав.
Навчив хоробрим в серці бути,
не боятись темноти
і де б не бути,
завжди залишати добрі лиш сліди.
Пробоч що на твої поради часто неважав,
та по барах я тинявся
тоді життя не розумів, не знав,
ти сварив щоб я злякався.
Тепер жалію що так поступав,
немов розплющив очі в цьому світі
за мене вечорами ти переживав,
заставив син тебе сивіти.
Навчив ходити на рибалку,
тай бувало щой не висипались
в напівтемні прохолодні ранки,
велосипедом добирались.
У літку жарко,
ми до улову готувались,
мій рідний батьку
ці моменти пригадались.
Хоч інколи й ловилось не багато
тай цього ставало,
на обід й вечерю хватить,
я дорослішав помало.
08.07.2012р.
