І знову день прийшов на зміну ночі,
А рік минув,немов і не було,
Сьогодні янгол нам крилом пророчим,
ще один кадр додав в кіно життя,
Ну і нехай,хай буде їх ще вдосталь,
для радості,для щастя,для добра,
А ми щороку,під веселі тости,
позбавимо ті кадри забуття.
Ми там усі і плачем,і сміємось,
десь ображаємось,в полоні темних сил,
але,печалі й смутку не здаємось,
бо в нас є мама - справ земних курсив.
Вона нас вчить прощати,поступатись,
і не зважати на чужі шпильки,
Вона нас просить, там людьми лишатись,
де можна допустити помилкИ.
Що можем ми...лише просити Бога,
щоб дарував оті земні стежки,
зробив їх світлими,щаслвими,в здоров\"ї,
щоб не вплітався смуток у роки.
Щоб мама й тато тішили нас знову,
і пригортали ніжно до грудей,
Бо нам від вас потрібно небагато -
любові й ласки,до своїх дітей.
Живіть,рідненькі,тіштеся й радійте,
Бо Господь Бог не всім в житті дає
таку прихильну і щасливу долю,
увінчану коханням,внуками й дітьми.
ID:
382045
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 03.12.2012 00:50:08
© дата внесення змiн: 03.12.2012 00:50:08
автор: Ольга Гордзій
Вкажіть причину вашої скарги
|