Найкраще місце на Землі -
Ольгопіль рідний! І здалека,
Бува, що на однім крилі,
Ми летимо, немов лелеки,
Сюди. Бо манить запах м’яти,
Бо є у кожного одна -
Ота стежина коло хати,
Матуся сива край вікна.
Приспів:
Тут весною завжди
Розцвітають сади,
Тут найперші робили ми кроки.
Ця земля повсякчас
В серці кожного з нас,
Зорі ясні і небо високе.
Ми поверталися не раз,
Та простір неба вабив знову,
А зараз знов покликав нас
Акацій аромат п’янковий.
Земля ця кличе, часто сниться,
Коли блукаємо в імлі
І б'є ще джерело в криниці,
Що батько викопав її.
Приспів.
Дорога нам несла біду,
Крізь грози довелось летіти.
Біленька вишенька в саду
Прийме, обніме ніжним цвітом.
Ми летимо, немов лелеки
І повертаємось сюди,
Натерши крила, бо здалека,
Щоб знов напитися води.
Приспів.
